По благословению Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Владимира Митрополита Киевского и всея Украины
"...радость моя, молю тебя, стяжи дух мирен, и тогда тысячи душ спасутся около тебя".

прп. Серафим Саровский
Останній дзвоник у школі №104

3 травня настоятель храму преподобного Серафима Саровського в Пущі-Водиці прийняв участь у святі Останнього дзвоника у школі №104 імені Олега Ольжича. Прот. Андрій привітав випускників із закінченням навчання та побажав Божого благословення і помочі у здачі випускних іспитів та обранням кожним свого подальшого життєвого шляху.

Історія школи №104

В післяреволюційний період в Пущі-Водиці знаходилися два навчальні заклади: гімназія та Українська трудова школа. Саме її відвідував протягом п'яти років видатний політичний діяч, археолог та поет Олег Ольжич (Кандиба), син відомого українського поета Олександра Олеся . Згодом обидва заклади припинили своє існування, а на їх місці з'явилися школи № 104 з українською мовою та № 4 з російською мовою навчання. У 1937 році відбувся перший випуск обох шкіл, а в листопаді того ж року відкрито нове приміщення, в якому розташувалися обидві школи. Новобудова мала надзвичайно важливе значення для мешканців Пущі-Водиці, і діти з радістю відвідували нову школу, першим директором якої був Григорій Костянтинович Гречко. З початком війни майже всі вчителі та випускники школи наділи шинелі. Багато з них не повернулися з війни, в тому числі і Герой Радянського Союву І. А. Гераськін.
      У пам'яті мешканців Пущі-Водиці назавжди залишилася вчителька російської мови О. П. Шарандаченко. Працюючи під час окупації на біржі реєстратором, ця тендітна жінка врятувала багатьох людей від висилки на примусові роботи у фашистську Німеччину. Про це вона і розповіла у книзі спогадів «Реєстраторка ЗАГСу», виданій вже в мирний час.
      В період Великої Вітчизняної Війни в школі було розміщено фашистський шпиталь. З визволенням Пущі в класах почали лікувати поранених бійців-визволителів. Випускники і ветерани школи добре пам'ятають зустрічі з людиною, яка першою зайшла у визволений навчальний заклад. Цей молодий солдат-розвідник став почесним гостем на урочистих лінійках до Дня перемоги. У 1970 році в пам'ять про загиблих вчителів і учнів біля школи постав обеліск «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». У дні урочистих подій учні завжди приносять сюди квіти, вшановуючи пам'ять загиблих… У післявоєнні роки навчальний заклад продовжував своє функціонування; поступово виводилися російські класи школи № 4. З 1959 року школа стала суто українською під номером 104. Однією з головних особливостей закладу є те, що тут навчалися і навчаються цілі династії мешканців Пущі-Водиці. Серед педагогічного складу — 30% випускників цієї школи. Це дійсно сімейна школа, яка має багаті традиції, своє неповторне обличчя і пишається своїми досягненнями: призерами районних олімпіад, переможцями міських, районних спортивних змагань, які згодом ставали чемпіонами Європи і світу, командою КВК «$104» і багатьма іншими.
      З 2001 і до сьогодні навчання проходить у новій будівлі школи.

 
Комментарии
 
#1 web hosting package cheapprofile 01.11.2018 15:23
Need cheap hosting? Try webhosting1st, just $10 for an year.

 

Добавить комментарий

Коротко о комментарии


Памятка христианину:

Панорама храма:
Панорама храма

Рекомендуем посетить:
Свято-Успенская Киево-Печерская Лавра
Монастыри и храмы Киева
Храм свв. мчч. Адриана и Наталии
Get Adobe Flash player
Київська Митрополія Української Православної Церкви